Заклад загальної середньої освіти "Військова гімназія" Солонянської селищної ради Дніпропетровської області


запам'ятати

 



Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Національна дитяча гаряча лінія

Історія школи


Фотопроект "Шкільні роки неповторні"       


      До 1891 року у Військовому не було навчального закладу. Лише кілька чоловік відвідували школу в с. Микільському-на-Дніпрі. Майже все населення було не письменним.

      А у 1891 році було відкрито школу і у Військовому, яка містилася в тісній селянській хаті. Було  всього 3 класи і навчалося в них 20 чоловік. Навчання вів безграмотний дячок Іван Павлович Іванівський. Такими ж були і його наступники Дяковський та Трофимовський.

      У 1894 році було збудоване приміщення лише з однією класною кімнатою, а у 1898 році побудували земську школу.

      На початку ХХ ст. с. Військове належало правнучці графа Синельникова – Леоновій Ользі Іванівні, яка своїм власним коштом збудувала лікарню у 1906 році, а потім почала будувати школу. Це приміщення збереглося і до сьогодні - сільський клуб без кінозалу. В цій школі знаходився клас початкової  школи, дві кімнати для вчителів і коридор, де на перервах відпочивали діти.

 

 

      У 1915 році земство розбудувало школу на дві класні кімнати, а у 1916 році відбувся останній випуск учнів четвертого класу.

      Зовсім іншою школа стала після 1917 року: почали вивчати природознавство, арифметику,  історію, географію.

      У 1935 році було відкрито семирічку, яка аж до 1958 року містилася по хатках. До 01.11.1938 року директором школи був Коцюба Овсій Кузьмич, про якого в старожилів лишилися світлі спогади, як про мудрого і знаючого педагога.

      З 1939 по 1941 рік директором школи був Дрозд Василь Сергійович. У цей період школа працювала в дві зміни і навчалося в ній 124 учні.

      В окупованому німцями селі залишилося більше 40 дітей. При відступі німецької армії з села, приміщення школи, в якому зберігалося зерно, фашисти спалили.

 

 

      З 1943–44 н.р. по 1958-1959 н.р. класні кімнати Військової семирічки розташовувалися в селянських будинках.
 

 

 

      Дітей ставало більше і більше, і шкільний бібліотекар Пісоцька Євдокія Федорівна почала писати листи в органи влади з проханням виділити кошти на будівництво школи в селі Військовому. Прохання було почуте.
 

 

      Реорганізація Військової середньої школи із  семирічної у загальноосвітню середню школу відбулося у 1958–1959 н.р.

      В новобудові зафункціонували фізичний, хімічний кабінети, майстерня для виробничого  навчання, бібліотека, навіть був трактор. Першим директором нової школи був Лисицький Іван Михайлович.