– Класифікація пневмонії
– Форми пневмонії в дітей 
– Причини пневмонії в дитини
– Симптоми пневмонії в дитини
– Діагностика пневмонії
– Лікування пневмонії у дітей
– Профілактика та прогноз пневмонії

          Пневмонія в дітей – це гострий інфекційний процес в легеневій паренхімі із запаленням всіх структурно-функціональних одиниць респіраторного відділу легень. Захворювання протікає з ознаками інтоксикації, кашлем, дихальною недостатністю. Діагноз пневмонії встановлюється на основі характерної аускультативної, клініко-лабораторної та рентгенологічної картини. Лікування пневмонії в дітейвимагає призначення антибіотиків, бронхолітиків, жарознижуючих, відхаркувальних, антигістамінних препаратів, а також фізіотерапії, ЛФК та масажу.

Пневмонія в дитини представляє собою гостре інфекційне ураження легень, що супроводжується наявністю інфільтративних змін на рентгенограмах і симптомів ураження нижніх дихальних шляхів. Поширеність пневмонії становить 5-20 випадків на 1000 дітей раннього віку і 5-6 випадків на 1000 дітей віком від 3 років. Захворюваність пневмонією серед дітей щорічно підвищується в період сезонної епідемії грипу. Серед різних уражень респіраторного тракту частка пневмонії становить 1-1,5%. Незважаючи на досягнення діагностики та фармакотерапії, показники захворюваності, ускладнень та смертності від пневмонії серед дітей залишаються стабільно високими. Все це робить вивчення пневмонії в дітей актуальним питанням педіатрії та дитячої пульмонології.
 

Класифікація пневмонії
 

           Поширена в клінічній практиці класифікація враховує умови інфікування, рентгеноморфологічні ознаки різних форм пневмонії захворювання, його важкість, тривалість та етіологію.

За умовами, в яких відбулося інфікування дитини, виділяють позалікарняні (домашні), внутрішньолікарняні (госпітальні) і вроджені (внутрішньоутробні) пневмонії у дітей. Позалікарняна пневмонія розвивається в домашніх умовах, за межами лікувального закладу, головним чином, як ускладнення ГРВІ. Внутрішньолікарняною вважається пневмонія, що виникла через 72 години після госпіталізації дитини або протягом 72 годин після її виписки. Госпітальні пневмонії у дітей мають найбільш важкий перебіг і результат, оскільки у внутрішньолікарняної флори нерідко розвивається резистентність до більшості антибіотиків. Окрему групу становлять вроджені пневмонії, що розвиваються у дітей з імунодефіцитом в перші 72 години після народження, та неонатальні пневмонії в дітей першого місяця життя.
 

Форми пневмонії у дітей
 

          Осередкова пневмонія характеризується вогнищами інфільтрації діаметром 0,5-1 см, розташованими в одному або декількох сегментах легені, іноді – білатерально. Запалення легеневої тканини носить катаральний характер з утворенням в просвіті альвеол серозного ексудату. При такій формі відбувається злиття окремих ділянок інфільтрації з утворенням великого вогнища.

          Сегментарна пневмонія перебігає із залученням до запалення цілого сегмента легені та ателектазу. Сегментарне ураження часто протікає у вигляді затяжної пневмонії в дитини з переходом в легеневий фіброз або деформуючий бронхіт.

Крупозна пневмонія представляє собою гіперергічне запалення, що проходить стадії припливу, червоного опеченения, сірого опеченения та завершення. Запальний процес має лобарну або сублобарну локалізацію із залученням плеври (плевропневмонія).

Інтерстиціальна пневмонія характеризується інфільтрацією і проліферацією інтерстиціальної (сполучної) тканини легенів осередкового або дифузного характеру. Інтерстиціальна пневмонія у дітей зазвичай викликається пневмоцистами, вірусами, грибами.

За важкістю перебігу розрізняють неускладнені та ускладнені форми пневмонії у дітей. В останньому випадку можливий розвиток дихальної недостатності, набряку легенів, плевриту, деструкції легеневої паренхіми (абсцесу, гангрени легені), екстрапульмональних септичних вогнищ, серцево-судинних порушень і т.п.

Перебіг пневмонії в дитини може бути гострим або затяжним. Гостра пневмонія продовжується від 4 до 6 тижнів, а при затяжній пневмонії клініко-рентгенологічні ознаки запалення зберігаються більше 6 тижнів.

          По етіології виділяються вірусну, бактеріальну, грибкову, паразитарну, мікоплазмову, хламідійну та змішану форми пневмонії в дітей.

Причини пневмонії в дитини

Етіологія пневмонії в дітей залежить від їхнього віку та умов інфікування. Пневмонії новонароджених зазвичай пов’язані з внутрішньоутробними інфекціями або внутрішньо лікарняним інфікуванням. Вроджені пневмонії часто викликаються вірусом простого герпесу 1 і 2 типів, вітряної віспи, цитомегаловірусом, хламідією. Серед внутрішньолікарняних патогенів провідна роль належить стрептококам групи В, золотистому стафілококу, кишковій паличці, клебсієлі. У доношених та недоношених дітей велика етіологічна роль вірусів грипу, РСВ, парагрипу, кору та ін.

          У дітей до 1 року переважаючим збудником пневмонії виступає пневмокок (до 70-80% випадків), рідше – гемофільна паличка, моракселла та ін. Традиційними патогенами для дітей дошкільного віку служать гемофільна паличка, кишкова паличка, протей, клебсієла, ентеробактерії, синьогнійна паличка, золотистий стафілокок. В дітей шкільного віку, поряд з типовим запаленням легенів, значною також є кількість атипових пневмоній, викликаних мікоплазмовою та хламідійною інфекцією. Факторами, що призводять до розвитку пневмонії в дитини, служать недоношеність, гіпотрофія, імунодефіцит, стрес, переохолодження, хронічні вогнища інфекції (карієс зубів, гайморит, тонзиліт).

          В легені інфекція проникає переважно аерогенним шляхом. Внутрішньоутробна інфекція в поєднанні з аспірацією навколоплідних вод призводять до виникнення вродженої пневмонії. Розвиток аспіраційної пневмонії в дітей раннього віку може відбуватися внаслідок мікроаспірації секрету носоглотки, звичної аспірації їжі при зригуванні, гастроезофагеального рефлюксу, блювоти, дисфагії. Можливе також гематогенне поширення патогенів з позалегеневих вогнищ інфекції. Інфікування госпітальною флорою нерідко відбувається при проведенні дитині трахеальної аспірації та бронхоальвеолярного лаважу, інгаляцій, бронхоскопії, ШВЛ.

Збудником бактеріальної інфекції зазвичай виступають віруси, що вражають слизову респіраторного тракту та порушують бар’єрну функцію епітелію та мукоциліарний кліренс, збільшують продукцію слизу та знижують місцевий імунологічний захист, полегшують проникнення збудників в термінальні бронхіоли. Там відбувається інтенсивне розмноження мікроорганізмів і розвиток запалення, до якого долучаються прилеглі ділянки легеневої паренхіми. При кашлі інфікована мокрота закидається у великі бронхи, звідки потрапляє в інші респіраторні бронхіоли, обумовлюючи утворення нових запальних вогнищ.

Утворенню вогнищ запалення сприяє бронхіальна обструкція та формування ділянок гіповентиляції легеневої тканини. Внаслідок порушення мікроциркуляції, запальної інфільтрації та інтерстиціального набряку порушується перфузія газів, розвивається гіпоксемія, респіраторний ацидоз та гіперкапнія, що клінічно виражається ознаками дихальної недостатності.

Симптоми пневмонії в дитини

          Прояви пневмонії у дітей зазвичай розвиваються на 5-7 день ГРВІ. Загально інфекційна симптоматика характеризується фебрильною температурою тіла понад 38 градусів, ознаками інтоксикації, млявістю, порушенням сну, блідістю шкірних покривів, розладом апетиту, а також зригування та блювотою в грудних дітей. Респіраторні симптоми пневмонії у дитини включають кашель (вологий або сухий), задишку, періоральний ціаноз, участь в диханні допоміжної мускулатури, втягнення міжребер’я. Перебіг вогнищево-зливної пневмонії в дітей завжди більш важкий. Часто він супроводжується дихальною недостатністю, токсичним синдромом, розвитком плевриту або деструкції легеневої тканини.

          Сегментарні пневмонії у дітей протікають з лихоманкою, інтоксикацією і дихальною недостатністю різного ступеня важкості. Процес відновлення може затягуватися до 2-3 місяців. Надалі на місці запалення може формуватися сегментарний фіброателектаз або бронхоектази.
Перебіг крупозної пневмонії відрізняється бурхливим початком, високою лихоманкою з ознобами, болем при кашлі та диханні у грудній клітці, відкашлюванням «іржавого» мокротиння, вираженою дихальною недостатністю. Нерідко при пневмонії в дитини розвивається абдомінальний синдром з блювотою, болями в животі та симптомами подразнення очеревини.

Інтерстиціальна пневмонія в дитини характеризується переважанням симптомів наростаючої дихальної недостатності: задишка, ціаноз, болісний кашель з мізерною мокротою, загальне ослаблення. Нерідко захворювання супроводжується ознаками правошлуночкової серцевої недостатності.

         До ускладнень пневмонії, що зустрічаються у дітей, належать: інфекційно-токсичний шок, абсцеси легеневої тканини, плеврит, емпієма плеври, пневмоторакс, серцево-судинна недостатність, респіраторний дистрес-синдром, поліорганна недостатність, ДВС-синдром.
 

Діагностика пневмонії
 

Основу клінічної діагностики пневмонії становить загальна симптоматика, аускультативні зміни в легенях та рентгенологічні дані. При фізикальному обстеженні дитини визначається вкорочення перкуторного звуку, ослаблення дихання та хрипи. «Золотим стандартом» виявлення пневмонії у дітей залишається рентгенографія легенів, що дозволяє виявити інфільтративні або інтерстиціальні запальні зміни.

          Етіологічна діагностика включає вірусологічні та бактеріологічні дослідження слизу з носа і зіву, бактеріальний висів мокротиння, ІФА та ПЛР методи виявлення внутрішньоклітинних збудників.
Гемограма відображає зміни запального характеру (нейтрофільний лейкоцитоз, збільшення ШОЕ). Дітям з важкою пневмонією необхідно проводити дослідження біохімічних показників крові (печінкових ферментів, електролітів, креатиніну та сечовини, КОС).

Пневмонію в дитини необхідно відрізняти від ГРВІ, гострого бронхіту, бронхіоліту, туберкульозу, муковісцидозу. У типових випадках діагностика цього захворювання проводиться дільничним педіатром, а в сумнівних ситуаціях дитині потрібна консультація дитячого пульмонолога або фтизіатра, проведення КТ легенів, фібробронхоскопії та ін.

Лікування пневмонії у дітей

Підставами для госпіталізації дитини, яка захворіла пневмонією, є:
– вік до 3-х років;
– залучення до запалення двох і більше частин легенів;
– важка дихальна недостатність;
– плеврит;
– важкі енцефалопатії;
– гіпотрофія;
– вроджені вади серця та судин;
– хронічна патологія легень: бронхіальна астма, бронхолегеневі дисплазії та ін.;
– хронічна патологія нирок: гломерулонефрит, пієлонефрит;
– імунодефіцит.
          У гарячковому періоді дитині необхідний постільний режим, раціональне харчування та багато напоїв.

          Основним методом лікування пневмонії в дітей є емпірична, а потім етіотропна антибактеріальна терапія, для якої можуть використовуватися бета-лактами (амоксиклав, аугментин та ін.), цефалоспорини (цефуроксим, цефамандол), макроліди (макропен, сумамед, кларитроміцин), фторхінолони (ципрофлоксацин, офлоксацин), іміпенеми (тіенам) та ін. При неефективності терапії протягом 36-48 годин діючий антибіотик замінюють на препарат іншої групи.

Симптоматична та патогенетична терапія пневмонії включає призначення препаратів жарознижуючої, муколітичної, бронхолітичної та антигистаминної дії. Після стихання лихоманки показано фізіологічні процедури: УВЧ, індуктотермія, електрофорез, інгаляції, масаж грудної клітки, ЛФК.

Профілактика та прогноз пневмонії

          При своєчасному розпізнаванні та лікуванні результат лікування пневмонії є позитивним. Негативний прогноз мають пневмонії, викликані високовірулентною флорою, ускладнені гнійно-деструктивними процесами, які протікають на тлі важких соматичних захворювань та імунодефіцитних станів. Затяжний перебіг пневмонії в дитини раннього віку загрожує формуванням хронічних бронхолегеневих захворювань.

Профілактика пневмонії в дітей полягає в організації відповідного догляду, загартовуванні, попередженні ГРВІ, лікуванні ЛОР-патологій, щепленні проти грипу, пневмококової інфекції, гемофільної інфекції. Всі діти, які перехворіли на пневмонію, підлягають диспансерному обліку в педіатра протягом року з проведенням контрольної рентгенографії грудної клітки, ОАК, огляду дитини дитячим пульмонологом, дитячим алергологом-імунологом та отоларингологом.

За матеріалами сайту http://dutuna.in.ua