Заклад загальної середньої освіти "Військова гімназія" Солонянської селищної ради Дніпропетровської області


запам'ятати

 



Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Національна дитяча гаряча лінія

Доторкнутись до історії спорту

22 вер. 2016
22 вересня учнів 5-11 класів чекав урок фізкультури в інформаційному кабінеті. До них приїхала гостя, яка познайомила присутніх з історією становлення в області виду боротьби – дзюдо.

          У Військовій СЗШ навчаються маленькі любителі спорту. Як ви гадаєте, який урок для них найкращий? Я впевнена, що ви з першої спроби правильно назвали його. Це – фізкультура. І не тому, що тут  можна відпочити, а тому, що тут девіз: швидше, сильніше, вище. Вчитель фізкультури Клешня Валентин Анатолійович систематично навчає учнів  долати труднощі, перемагати свою лінь,  дружити і перемагати в колективі. Його уроки учні чекають завжди. І вже стало традицією, що кожного року у школі відбуваються  осінні і весняні спартакіади.
          Але 22 вересня учнів 5-11 класів чекав урок фізкультури в інформаційному кабінеті.  До них приїхала гостя, яка познайомила присутніх з історією становлення в області виду боротьби – дзюдо.   Хто займається цією боротьбою, той знає, що її засновником  в області  був Прищепа  Іван Мартинович – майстер спорту з цього виду боротьби. Кожного року  проходять змагання з дзюдо, які носять   ім΄я  І. Прищепи.  На  жаль, немає серед живих Івана Мартиновича. А дзюдо живе, і  проходять змагання,  а справу  І. Прищепи продовжують його учні.
           Наша гостя  -  вдова Прищепи І.М. Надія Григорівна. Вона розповіла про свого чоловіка, про його  внесок  у розвиток в області дзюдо. Познайомила із фото  свого чоловіка  з різних змагань. Запропонувала учням  презентацію про обласні змагання із спортивної боротьби.   На згадку про зустріч Надія Григорівна кожному присутньому подарувала бейджик  учасника змагань по дзюдо імені І. Прищепи, побажавши учням займатися дзюдо і стати учасником змагань. І перемагати завжди і у всьому!
           Потім Надія Григорівна  розповіла про своє життя після смерті чоловіка. Заміж не вийшла, бо не зустріла такого, як  Іван Мартинович, а через 20 років чоловік забрав їх доньку. Тепер вони разом на небі…  Як все пережила, не знає й сама. Та все ж знаходяться сили відвідувати турніри з дзюдо, розповідати по школах про історію становлення цього виду боротьби, про свого єдиного і коханого, а для всіх -  вчителя, засновника дзюдо в області.
           Після зустрічі  з учнями Надія Григорівна відвідала музей бойової слави та меморіальний комплекс. Ця зустріч вселила в учнів віру на  те, що,  щоб  одержати  перемогу, треба  боротися і в прямому і в переносному розумінні.  Від цієї зустрічі всі  одержали  задоволення. Надія Григорівна дякувала за зустріч, за хвилини радості спілкування з учнями.

Пшенічнікова В.С.