3 грудня в Україні відзначається день інвалідів. У зв’язку з подіями на сході нашої країни число цих людей збільшується. Серед нас з’явилися ті, які, захищаючи рідну країну  від окупантів, одержали різні увіччя. Іноді назавжди залишилися прикутими до ліжка. Їх статус – інвалід. Волонтери, небайдужі люди всіма силами намагаються допомогти таким людям. І ми не є в цьому виключенням.  Великого значення зараз набуває саме наше ставлення до цих людей мужньої професії – професії захищати Батьківщину. Тому  учні школи під час бесіди отримали  поради, як треба допомогти цим людям у транспорті, на дорозі, в приміщенні. А напутніми словами були такі:

                                  Мой сын, ты видишь, впереди
                                 Идет солдат.  Слепой.
                                 Медаль и орден на груди,
                                 Один рукав пустой.
                                 Мой сын, ты видишь потому,
                                 Что он в бою ослеп.
                                 Чтоб слышал ты, он глох в дыму,
                                 В огне, в снегу, в земле.
                                 В моей руке твоя рука
                                 Спокойна, мальчик мой.
                                 Отвел от нас удар врага
                                 Солдат своей рукой.
                                 Слепого ты переведи
                                 По камню мостовой.
                                 Безрукого опереди
                                 И дверь ему открой.
                                 Всегда и руки,  и  глаза
                                 Свои ты с  ним дели,
                                 Чтоб мог тебе солдат сказать:
                                 «Спасибо, помогли»
                                 А если будешь ты в бою,
                                 То жизни не жалей
                                За дом его, его семью
                                За жизнь его детей!