Тихо осінь ходить гаєм...
Сад довкола аж горить.
Ясен листя осипає,
Дуб нахмурений стоїть.
А берізка над потоком
Стале наче золота,
Вітер ніби ненароком,
Їй косиці розпліта.

               Такими словами розпочалося свято осені у нашій школі.

І знову осінь… І так з року в рік… Вона приходить непомітно. Одного ранку ти прокинешся, виглянеш через вікно, а там краса: синє-синє небо. Багряне листя, сріблясті павутинки бабиного літа.  А то раптом як задощить, засльозить, як гриби парасольки усюди, потемнілий від дощу асфальт…
               І все ж осінь – це чудова пора. Адже недарма їй присвячували свої вірші поети, полотна -  великі художники, музику – композитори. А й справді, це пора варта уваги. Яких тільки слів ми не вживаємо, аби описати її красу: "золота осінь", "багрянець осені", "осінні акварелі" і пушкінське "унылая пора, очей очарованье…"
               Осінь – це пора, коли збирають урожай, це пора цвітіння найяскравіших квітів…
І тому саме в цей день учні фантазували, як уміли!  Ними були представлені поробки із осінніх овочів та фруктів. Найвправнішими були учні молодших класів. Бо ж саме учні 1 класу посіли І місце за поробки,  учні 5 кл. – ІІ м., а ІІІ м. посіли найстарші – одинадцятикласники.

Фотозвіт