Пам'ять. Це не просто частина історії. Пам'ять – це наша совість, біль, наша гордість. Пам'яті наших дідів, батьків і старших братів, пам'яті вічно молодих солдатів і офіцерів, що мужньо боролися з ворогом і перемогли, пам'яті тих, хто поліг смертю хоробрих, пам'яті всіх, чиї серця обпалила Друга світова війна   присвячувався  урок мужності у Військовій СЗОШ, який пройшов 5 травня біля  могили загиблих воїнів у центрі села.   На свято пам΄яті і примирення були запрошені гості: Бакум С.О  -  учасник бойових дій, Скрипкін В.І. – онук солдата ІІ світової війни і   правнук солдата фінської війни, Скрипкіна В.В. та Кужіль Т.І. – учасники художньої   самодіяльності.

          Скрипкін В.І. розповів про своїх дідів, які пройшли дорогами не однієї війни і ніколи цим не пишалися, бо війна – це смерть.

Війна і смерть - дві сестри, ніби пара,
Які крокують разом вже віки...
Це - ніби чиясь невблаганна кара,
Що слід лишає на усі роки.

          Учасник  АТО  Бакум Сергій розповів, що його батько був ліквідатором аварії на ЧАЕС. Дід безвісти пропав під час  бойових дій  ІІ світової війни. Сам він пішов захищати свій дім, родину від навали  окупанта. Хотів, щоб наша земля не здригалася від вибухів бомб і снарядів.

          Учениця 8 класу    Гузеват  Людмила прочитала вірш  «Україні». Учасники художньої самодіяльності Скрипкіна В.В. та Кужіль Т.І.   проспівали пісню «Коли виходить мати на курган».  Хвилиною мовчання пом΄янули присутні всіх  загиблих у  ІІ світовій війни, всіх тих, хто помер уже після неї, але відстояв мир і  знищив нацизм. Ущаповська  Яна  прочитала молитву за Україну. 

         Всі учні поклали квіти на могилу  загиблих воїнів. Вічна пам΄ять тим, хто боронив і бороне  нашу  країну - Україну!

Пшенічнікова В.С.